Дистанційне Навчання ДДАУ - Метод Указівки р.3а

3. ВИНИКНЕННЯ ТА НАБУТТЯ ПРАВ НА ОБ'ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

3.1. Набуття права інтелектуальної власності на результати науково-технічної творчості

3.1.1. Умови придатності винаходу (корисної моделі) для набуття права інтелектуальної власності на них

Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" детально визначає умови, за яких винахід і корисна модель придатні для набуття права інтелектуальної власності на них.

По-перше, винахід (корисна модель) має відноситись до тих об'єктів технології, що охороняються відповідно до законодавства, тобто бути продуктом (пристроєм, речовиною, біологічним матеріалом тощо) або процесом у будь-якій сфері технології (процесом, прийомом, способом, застосуванням продукту чи процесу).

Продукт як об'єкт технології - це матеріальний об'єкт як результат діяльності людини. Таким продуктом, зокрема, може бути пристрій, механізм, система (комплекс) взаємодіючих пристроїв, споруда, виріб, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини та інший біологічний матеріал, у тому числі трансгенна рослина і тварина (трансгенний організм — живий організм, ДНК якого утворена шляхом об'єднання (рекомбінації) in vitro двох або більше фрагментів ДНК, виділеної з будь-яких джерел. Метою об'єднання є вироблення у трансгенного організму білка, який несе яку-небудь корисну функцію, наприклад, вироблення лікарських речовин (в основному гормонів, зокрема інсуліну), підвищення харчової цінності або смакових якостей продуктів харчування, підвищення стійкості сільськогосподарських тварин і рослин до неблагопріятним умов або стійкість до шкідників, бур'янів і хвороб (Bt-токсин), науково-дослідна цінність (білок, що світиться, в капусті).

Процес як об'єкт технології - це дія або сукупність дій, яку виконують щодо продуктів та інших матеріальних об'єктів за допомогою принаймні одного продукту і яка спрямована на досягнення певного технічного результату. Таким процесом може бути виготовлення, обробка, переробка продукту та контролювання його якості, перетворення речовини, енергії, даних, вимірювання параметрів, діагностування, лікування, керування процесом, який є об'єктом технології.

Обсяг правової охорони винаходу (корисної моделі) визначає його формула. Тлумачення формули здійснюється в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень. Формула винаходу виражає його суть, базується на описі і викладається у визначеному порядку, ясно і стисло.

Формула винаходу (корисної моделі) визнається такою, що виражає суть винаходу (корисної моделі), якщо вона містить сукупність його (її) суттєвих ознак, достатню для досягнення зазначеного заявником технічного результату. Формула винаходу (корисної моделі) може бути одноланковою чи багатоланковою і включати відповідно один або декілька пунктів.

Однією з умов, за якою може бути видано патент на винахід (корисну модель) є те, що публікація про нього(неї) або їх його(її) використання не суперечитиме публічному порядку і суспільній моралі.

Стаття 459 Цивільного кодексу України визначає, що винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.

Що стосується корисної моделі, то відповідно до статті 460 Цивільного кодексу України вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності, якщо, відповідно до закону, є тільки новою і придатною для промислового використання. Тобто, для корисної моделі не передбачається такий критерій охороноздатності як винахідницький рівень.

Винахід чи корисна модель визнаються новими, якщо він (вона) не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати пріоритету заявки. Об'єкти, що стали відомими до дати подання заявки (або якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету) для визначення новизни як винаходу, так і корисної моделі, повинні враховуватися лише окремо. Відомості про об'єкт можуть бути наведені як в одному, так і в різних джерелах інформації.

Якщо більш рання заявка відкликана або вважається відкликаною до її публікації, однак публікація відомостей про таку заявку відбулася, оскільки було проведено підготовку до неї, то зміст такої заявки не входить до рівня техніки.

Перевірку новизни здійснюють щодо всієї сукупності ознак, наведених у формулі винаходу. На визнання заявленого винаходу новим не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію протягом 12 місяців до дати подання заявки, або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, зацікавлену в застосуванні цього положення. Це положення в міжнародній практиці прийнято називати "пільга по новизні".

Новизну винаходу встановлюють відносно рівня техніки, на дату пріоритету заявки на винахід. За загальним правилом дата пріоритету встановлюється за датою надходження заявки. Але пріоритет може бути заявлений за датою першої правильно оформленої заявки в кожну з країн-учасниць Паризької конвенції, якщо з цієї дати не пройшло більше 12 місяців (конвенційний пріоритет). Пріоритет заявки встановлюють за наявності визначених документів. Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" визначаються правила встановлення пріоритету.

Відповідно до Закону винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно з рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня не беруть до уваги зміст заявок, що знаходяться на розгляді, і міжнародних заявок, у яких зазначена Україна, у тій редакції, у якій ці заявки були подані спочатку, якщо вони не відкликані і відомості про них будуть опубліковані у встановленому порядку.

Винахідницький рівень встановлюють на дату подання або на дату пріоритету заявки, якщо він заявляється.

При перевірці винахідницького рівня встановлюють відомість з рівня техніки впливу сукупності ознак заявленого винаходу на досягнення зазначеного заявником технічного результату. Якщо така відомість не встановлена, то винахід визнають таким, що відповідає умові винахідницького рівня.

І нарешті, останньою вимогою до винаходу і до корисної моделі є його (її) придатність для промислового використання в будь-якій сфері людської діяльності.

Винахід (корисна модель) є промислове придатним, якщо його (її) використання в промисловості або в іншій сфері діяльності ймовірне.

3.1.2. Умови придатності промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього

Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини, що спрямована на досягнення декоративності зовнішнього вигляду виробу. Промисловий зразок повинен задовольняти як естетичні, так і ергономічні потреби споживачів, тобто виріб має бути зовнішньо привабливим і у той же час бути здатним виконати призначену йому функцію.

Таким чином, промисловий зразок - це результат інтелектуальної діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Обсяг правової охорони промислового зразка визначає сукупність суттєвих ознак промислового зразка, зображених на виробі (його макеті, малюнку), яка визначає зовнішній вигляд виробу з його естетичними та ергономічними особливостями, зазначеними заявником. Тлумачення ознак промислового зразка здійснюють в межах його опису.

Ознаки відносять до суттєвих, якщо вони впливають на формування зовнішнього вигляду виробу, що має естетичні та ергономічні особливості.

Правову охорону надають промисловому зразку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі.

Відповідно до статті 461 Цивільного кодексу України промисловий зразок вважають придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.

Промисловий зразок визнають новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки на нього, або якщо заявлено пріоритет - до дати пріоритету.

На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором чи особою, яка одержала від автора прямо або опосередковано таку інформацію протягом шести місяців від дати подання заявки, або, якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, зацікавлену у застосуванні цього положення.

3.1.4. Оформлення прав інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування ІМС

Одним з найважливіших принципів права інтелектуальної власності на результати науково-технічної творчості, якими є винаходи, корисні моделі, промислові зразки та компонування ІМС, - це офіційне визнання технічного, художньо-конструкторського рішення або компонування ІМС придатними для набуття права інтелектуальної власності на них. Забезпечення цього принципу здійснюється різними шляхами: відносно складним (проведення експертизи по суті, у ході якої перевіряють умови придатності цих об'єктів для набуття права інтелектуальної власності на них), або за спрощеною формальною процедурою (перевірка матеріалів заявки на відповідність їх встановленим вимогам).

Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчують патентом.

Основні положення стосовно оформлення права на результати науково-технічної творчості зазначені у відповідних розділах законів України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки". Більш детально урегульовані ці питання в підзаконних актах.

Загальними принципами подання заявок на видачу патенту України на винахід, корисну модель, промисловий зразок є такі: заявку складають українською мовою, вона стосується одного об'єкта (забезпечувати вимогу єдності) та являє собою сукупність документів, необхідних для видачі патенту або свідоцтва.

Заявка містить заяву, складену за визначеною формою, відомості, що дозволяють ідентифікувати заявника, автора, довірену особу (якщо заявка подається за дорученням), їх адресу. До заяви додають документи, вимоги до яких визначають відповідні нормативні документи. За подання заявки сплачують збір, розмір якого визначено відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

У разі, якщо заявка складена іноземною мовою, то у встановлений термін до Установи має бути направлений переклад заявки українською мовою. За дорученням заявника заявку може подати його представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа. Необхідно зазначити, що іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження за межами України, реалізують свої права через патентних повірених. Повноваження патентного повіреного засвідчує довіреність заявника, її складають у письмовій формі і простою мовою.

Розглянемо більш детально вимоги до заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки та компонування ІМС.

Заявка на винахід (корисну модель), окрім заяви про видачу патенту на винахід (корисну модель), має містити опис винаходу (корисної моделі), складений за встановленою формою та вимогами до змісту його розділів, та формулу винаходу (корисної моделі). Формула повинна виражати суть винаходу (корисної моделі), ґрунтуватися на описі і викладатися за встановленим порядком. Якщо в описі є посилання на креслення, таке креслення додається до матеріалів заявки. Обов'язковим документом є реферат. Реферат складається для інформаційних цілей.

Відповідно до абзаців першого і другого пункту 4 статті 12 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", заявка повинна стосуватись одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом. Що стосується корисної моделі, то заявка на корисну модель повинна стосуватись однієї корисної моделі.

Що стосується промислового зразка, то заявка повинна містити заяву про видачу патенту, комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета, або малюнка), що дає повне уявлення про його зовнішній вигляд, опис промислового зразка, креслення, схему, карту (якщо це необхідно).

Згідно з пунктом 3 статті 11 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" заявка повинна стосуватися одного промислового зразка і може містити його варіанти (вимога єдності). З урахуванням зазначеної норми поняття "промисловий зразок" застосовують як до одного виробу, так і до комплекту (набору) виробів. Комплект (набір) може бути визнаний промисловим зразком, якщо до складу комплекту (набору) входять елементи, які виконують функції, відмінні одна від одної, але підпорядковані загальному призначенню, що вирішується комплектом (набором) у цілому. З точки зору художнього конструювання всі елементи комплекту (набору) повинні мати спільність композиційного та стилістичного вирішення, наприклад чайний або столовий сервіз, набір інструментів, мебельний гарнітур тощо.

Поняття "один виріб" застосовують як до цілого виробу, наприклад автомобіля, так і до його частини, наприклад бампера, фари тощо.

Варіантом промислового зразка може бути зовнішній вигляд виробів, що належать до однієї функціональної групи, до одного класу Міжнародної класифікації промислових зразків, що подібні за сукупністю суттєвих ознак і мають відмінності в несуттєвих ознаках, які сприймаються візуально: наприклад, декілька стільців, що відрізняються один від одного фактурою, кольором декоративної оббивної тканини тощо.

Заявник має право пріоритету попередньої заявки на такий же винахід (корисну модель) або промисловий зразок протягом 12 місяців (для винаходів і корисних моделей) і протягом 6 місяців (для промислових зразків). Цей строк рахується від дати подання попередньої заявки до Установи або до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не було заявлено пріоритет. Якщо заявник бажає скористатись правом пріоритету, він має протягом трьох місяців від дати подання заявки до Установи подати заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та копію цієї заявки, якщо ця заявка була подана в іноземній державі-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилають повідомлення. За необхідності заявнику може бути запропоновано надати переклад попередньої заявки українською мовою. Переклад має надійти протягом двох місяців від дати одержання заявником запиту. Необхідно зазначити, що пріоритет може бути заявлено щодо заявки в цілому чи щодо окремого пункту формули винаходу (корисної моделі) або варіанту промислового зразка. Може бути заявлено також пріоритет кількох попередніх заявок. При цьому строки, початковою датою яких є дата пріоритету, обчислюються від найбільш ранньої дати пріоритету.

Пріоритет промислового зразка, який експонується на офіційно або офіційно визнаній міжнародній виставці, проведеній на території держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, може бути встановлено за датою відкриття виставки, якщо заявка на промисловий зразок подана протягом шести місяців від зазначеної дати. У цьому разі заявник має надати разом із заявою про пріоритет документ, що підтверджує показ промислового зразка на виставці.

Першою дією при експертизі заявки на всі перераховані вище об'єктів - є встановлення дати подання заявки. Необхідно зазначити, що це один із найважливіших моментів процедури оформлення прав на об'єкти інтелектуальної власності. Законодавством встановлено, що для встановлення дати подання заявки заявник може надати встановлений законом мінімум документів. Основна вимога - можливість ідентифікувати заявника і визначити обсяг прав, що заявляється. На цю дату заявник має подати документи заявки, що містять принаймні: клопотання, складене українською мовою з відомостями, що ідентифікують заявника (ім'я - для фізичних осіб, найменування - для юридичних осіб, адреса, адреса для листування); матеріал, що зовні нагадує опис (для винаходів і корисних моделей), або зображення виробу, що дає уявлення про його зовнішній вигляд (для промислового зразка.

Якщо заявник надішле листом зазначені документи, то за заявкою встановлюється дата подання. Якщо документи заявки на дату подання не відповідають встановленим вимогам, заявника повідомляють про недоліки, і протягом двох місяців від дати надходження такого повідомлення він має направити виправлені відповідно до встановлених нормативними актами вимог матеріали. Такий же термін надається заявнику для сплати збору за подання заявки. Якщо заявник у встановлений термін не виправить матеріали заявки, вона вважається неподаною. Відкликаною вважається заявка у разі, якщо заявник не сплатив збір за подання заявки і не направив документ про сплату збору разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки.

Законами встановлено, що розгляд заявки і проведення експертизи здійснює уповноважений центральним органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності заклад експертизи. На сьогодні таким закладом експертизи є Державне підприємство "Український інститут промислової власності" (ДП "Укрпатент").

Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи і відбувається відповідно до закону і правил, встановлених на його основі.

Експертиза кожного об'єкта має певні особливості, але є однакові етапи. Так, експертиза обов'язково має етап встановлення дати подання заявки та етап формальної експертизи, тобто експертизи за формальними ознаками. Для винаходів передбачено етап попередньої експертизи та кваліфікаційної експертизи.

Кінцеві результати експертизи заявки, що не відкликана, відображають в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, який набирає чинності після затвердження Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу охоронного документ або про відмову у його видачі. Рішення Установи надсилають заявнику.

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилають заявнику протягом місяця. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника. Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником. Ці виправлення та зміни враховують, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу охоронного документа. При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на винахід зазначені виправлення та зміни враховують, якщо вони надійшли до закладу експертизи за 6 місяців до дати публікації. За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачують збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через обставини, що залежали від особи, яка подала заяву.

Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці.

Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів може бути продовжено. Але таке продовження можливе не більше ніж на шість місяців. Умовою продовження цього строку є подання до його спливу відповідного клопотання та сплати збору за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, може бути поновлено. Заявник для поновлення строку, передбаченого законодавством, протягом шести місяців від його спливу має подати відповідне клопотання та сплатити збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилають повідомлення.

Якщо додаткові матеріали, що подані заявником, не виходять за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), промислового зразка, компонування 1МС, їх беруть до уваги при розгляді заявки. За загальним правилом додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), промислового зразка, компонування ІМС, якщо вони містять ознаки, які необхідно включити до формули винаходу (корисної моделі), або суттєві ознаки, які впливають на зорове сприйняття виробу, зовнішній вигляд якого заявляють в якості промислового зразка.

Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), промислового зразка не беруть до уваги під час експертизи заявки і можуть бути, після одержання відповідного повідомлення закладу експертизи, оформлені заявником як самостійна заявка.

Для винаходів та корисних моделей передбачена попередня експертиза. Під час проведення попередньої експертизи заявку, яка не містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, розглядають на предмет наявності в ній відомостей, які можуть бути віднесені згідно зі Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, до державної таємниці.

За наявності в заявці таких відомостей, а також якщо заявка містить пропозицію заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, матеріали заявки надсилають відповідному Державному експерту з питань таємниць (далі - Державний експерт) для прийняття рішення щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.

Державний експерт надсилає своє рішення разом з матеріалами заявки до закладу експертизи протягом місяця від дати одержання ним матеріалів заявки.

Строк, протягом якого може діяти рішення про віднесення інформації, викладеної у заявці, до державної таємниці, встановлює Державний експерт з урахуванням ступеня секретності інформації.

Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, він визначає коло осіб, які можуть мати доступ до нього, і все наступне діловодство за заявкою здійснють у режимі секретності.

Про рішення Державного експерта заклад експертизи негайно повідомляє заявника. Якщо у заявці не було пропозиції заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, а Державний експерт відніс винахід (корисну модель) до державної таємниці, то заявник, у разі незгоди, може подати до закладу експертизи мотивоване клопотання про розсекречування матеріалів заявки чи оскаржити рішення Державного експерта до суду.

Під час проведення формальної експертизи:

· визначають, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів, що можуть одержати правову охорону як винаходи, корисні моделі, промислові зразки чи компонування ІМС;

· заявку перевіряють на відповідність формальним вимогам, що визначені статтями відповідних законів, та правилам, які встановлені на їх основі;

· документ про сплату збору за подання заявки перевіряють на відповідність встановленим вимогам.

Якщо в матеріалах заявки, що відповідає встановленим вимогам є посилання на креслення, але такого креслення в них немає, заявнику надсилають про це повідомлення і пропонують на його вибір надіслати креслення чи вилучити посилання на нього у заявці. У разі подання креслення протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи креслення. Якщо у цей строк заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилають повідомлення.

За належності об'єкта, що заявляється, до об'єктів, що можуть одержати правову охорону як винаходи, корисні моделі, промислові зразки чи компонування ІМС, відповідності документів заявки формальним вимогам до них, що визначені відповідними статтями законів, та правилам, які встановлені на їх основі, та відповідності документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилають за заявкою стосовно:

· винаходу - повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи;

· корисної моделі - рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель;

· промислового зразка - рішення про видачу патенту на промисловий зразок;

Якщо є підстави вважати, що заявлений об'єкт не належить до об'єктів, що можуть одержати правову охорону як винаходи, корисні моделі, промислові зразки чи компонування ІМС, або заявка не відповідає формальним вимогам, чи документ про сплату збору за подання заявки не відповідає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків.

Відповідь заявник повинен надати у двомісячний строк від дати одержання ним повідомлення; її беруть до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою. Строк надання відповіді заявник може продовжити і поновити, як було зазначено вище.

У випадку порушення вимоги єдності винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи компонування ІМС, заявник повинен зазначити у відповіді винахід (корисну модель), промисловий зразок чи компонування ІМС, щодо якого слід проводити експертизу заявки, і, у разі необхідності, внести уточнення до заявки. Стосовно інших винаходів (корисних моделей), промислових зразків або компонування ІМС, що були зазначені в початковій заявці, заявник може подати самостійні заявки.

Якщо на пропозицію закладу експертизи вимогу єдності не буде виконано, експертизу заявки проводять щодо винаходу (корисної моделі), зазначеного у його формулі першим.

По відношенню до корисних моделей, промислових зразків та компонування ІМС передбачено, так званий, явочний порядок видачі охоронних документів. Охоронні документи на ці об'єкти видають після проведення експертизи на відповідність заявки формальним вимогам. При цьому відповідальність за відповідність об'єкта права інтелектуальної власності критеріям охороноздатності несуть їх власники.

Для винаходів законодавством України установлена відстрочена експертиза заявок. Тобто, після експертизи заявки за формальними ознаками, відомості про неї публікують в офіційному бюлетені через 18 місяців після встановленої дати подання чи дати пріоритету, якщо він заявлений заявником. Відомості про заявку публікують за умови, що вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. За клопотанням заявника відомості про заявку можуть бути опубліковані раніше зазначеного строку. За подання клопотання заявник має сплатити збір. Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. Відомості про заявки, щодо яких Державний експерт прийняв рішення про віднесення їх до державної таємниці, не публікують.

Повну експертизу чи експертизу по суті (або кваліфікаційну експертизу) проводять за заявою заявника, яка може бути поданою протягом трьох років від дати подання заявки чи від дати пріоритету, якщо він був заявлений. Така експертиза може бути проведена також за заявою будь-якої особи, яку має можна подати в зазначений вище строк. При цьому ця особа не бере участі у вирішенні питань щодо заявки, їй надсилають лише затверджений висновок експертизи за заявкою. За подання заяви про проведення експертизи по суті сплачується збір.

Строк подання зазначених заяви та документа продовжують, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Під час кваліфікаційної експертизи перевіряють відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (новизна, винахідницький рівень та промислова придатність).

Якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, то заявнику може бути направлений обгрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. Відповідь заявник має надати у двомісячний термін з можливістю продовження його але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Відповідь заявника та направлені ним додаткові матеріали беруть до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою.

Статтею 18 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" передбачено, що заявник має право перетворити:

· заявку на видачу патенту на винахід на заявку на видачу деклараційного патенту на винахід і навпаки, в будь-який час до одержання ним рішення про видачу патенту або рішення про відмову в його видачі;

· заявку на видачу патенту на винахід на заявку на видачу деклараційного патенту на корисну модель і навпаки, в будь-який час до одержання ним рішення про видачу патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову в його видачі.

У цьому разі зберігається встановлена дата подання заявки, а якщо заявлено пріоритет, дата її пріоритету. За подання заяви про перетворення заявки сплачується збір.

Важливим положенням чинного законодавства України щодо охорони прав інтелектуальної власності на винаходи і корисні моделі є те, що з дати надходження заявки і до публікації відомостей про заявку або публікації відомостей про видачу патенту, матеріали заявки вважаються конфіденційною інформацією. Доступ третьої особи до матеріалів заявки забороняється, за винятком випадків, коли такий доступ здійснюють за дозволом заявника або за рішенням компетентного органу (стаття 19 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Особи, винні у порушенні вимог щодо конфіденційності матеріалів заявки, несуть відповідальність, передбачену законами України.

Законодавством України у сфері охорони прав інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки та компонування ІМС передбачено, що заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати одержання ним рішення про видачу патенту або до дати сплати державного мита за видачу патенту на винахід, деклараційного патенту на корисну модель, патенту на промисловий зразок чи свідоцтва на компонування ІМС.

На підставі рішення про видачу патенту України на винахід, деклараційного патенту на корисну модель, патенту України на промисловий зразок або свідоцтва України на топографію (компонування) ІМС здійснюють їх державну реєстрацію. З цією метою до відповідного Державного реєстру вносять визначені відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначені відповідним нормативним актом.

Державну реєстрацію зазначених охоронних документів здійснюють за наявності документів про сплату державного мита за їх видачу і збору за публікацію про їх видачу. Зазначені мито та збір заявник сплачує після отримання ним рішення про видачу охоронного документа.

Законом установлено, що, якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу охоронного документа, документи про сплату державного мита не надійшли, державну реєстрацію патенту не здійснюють, а заявку вважають відкликаною.

Заявник може звернутись з клопотанням про продовження цього строку або його поновлення. Строк надходження цих документів продовжують, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюють, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначений відповідним нормативним документом, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про певний патент за умови сплати збору за подання цього клопотання. Як зазначено вище, ознайомлення з відомостями, внесеними до Реєстру, щодо патенту на секретний винахід та деклараційного патенту на секретну корисну модель здійснюють з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю".

За ініціативою власника патенту у внесених до Реєстру відомостях можуть бути виправлені помилки та внесені зміни.

Одночасно з державною реєстрацією охоронного документа відомості про його видачу публікують у офіційному бюлетені.

Що стосується винаходів і корисних моделей, то не пізніше трьох місяців від дати опублікування відомостей про видачу патенту публікують опис до патенту, що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а також креслення, на яке є посилання в описі винаходу (корисної моделі).

Видачу охоронного документа здійснюють у місячний строк після його державної реєстрації. Охоронний документ видають особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання одного і того ж охоронного документу мають кілька осіб, їм видають один патент.

Будь-яке рішення за заявкою може бути оскаржено заявником до Апеляційної палати - колегіального органу для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції законом. Рішення Апеляційної палати може бути оскаржено заявником у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.

Отже, набуття прав інтелектуальної власності на кожний із зазначених об'єктів має свої особливості, обумовлені специфікою цих об'єктів. Ці особливості здебільшого не носять принципового характеру, тому порядок оформлення прав інтелектуальної власності можна розглядати як певну узагальнену процедуру, яка може бути умовно розділена на три досить самостійні стадії:

а) складання і подача заявки;

б) розгляд заявки;

в) видача охоронного документу.

3.1.5. Умови придатності сорту рослин для набуття права інтелектуальної власності на нього та порядок оформлення прав інтелектуальної власності на сорт рослин

Відповідно до законодавства сорт рослин вважається охороноздатним, тобто придатним для набуття права на нього як на об'єкт права інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, вирізняльним, однорідним та стабільним.

Сорт вважається новим, якщо до дати, на яку заявка вважається поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту для комерційного використання:

на території України - щодо рослин будь-яких видів - за рік до цієї дати;

на території іншої держави - щодо деревних та чагарникових культур і винограду - за шість років, і щодо рослин інших видів - за чотири роки до цієї дати.

Новизна сорту не втрачається, якщо будь-який його матеріал збувався, у тому числі й до зазначених дат:

· із зловживанням на шкоду заявнику;

· на виконання договору про передачу права на подання заявки;

· на виконання договору про розмноження відтворювального матеріалу сорту і його випробування за умови, що зібраний внаслідок цього матеріал передавався лише заявникові і не використовувався для виробництва іншого сорту;

· на виконання визначених законодавством заходів, зокрема щодо біологічної безпеки чи формування Реєстру сортів;

· як побічний або відхідний продукт, отриманий під час створення чи поліпшення сорту, без посилань на сорт і лише для споживання.

Сорт відповідає умові вирізняльності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати, на яку заявка вважається поданою.

Сорт, що протиставляється заявленому, вважається загальновідомим, якщо він поширений на певній території в будь-якій державі; відомості про прояви його ознак стали загальнодоступними у світі, зокрема шляхом їх опису в будь-якій оприлюдненій публікації; він представлений зразком у загальнодоступній колекції; йому надана правова охорона і/або він внесений до офіційного реєстру сортів в будь-якій державі, при цьому він вважається загальновідомим від дати подання заявки на надання права чи внесення до реєстру.

Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження рослини цього сорту залишаються достатньо схожими за своїми основними ознаками, відзначеними в описі сорту.

Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки, відзначені в описі сорту, залишаються незмінними після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного такого циклу.

Різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є клон, лінія, гібрид першого покоління та популяція.

Сортові присвоюють назву, яка повинна його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви існуючого в Україні і державах-учасниках Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин (прийнятої 2 грудня 1961 року і переглянутої 10 листопада 1972 року, 23 жовтня 1978 року і 19 березня 1991 року), сорту того ж чи спорідненого виду. Назва сорту має включати його родове чи видове позначення і власну назву. Власна назва може бути представлена будь-яким словом, комбінацією слів, комбінацією слів і цифр або комбінацією літер і цифр.

Законодавством встановлено, що назва сорту не повинна:

· суперечити принципам гуманності і моралі;

· складатися тільки із цифр, за винятком випадків, коли це відповідає усталеній практиці найменування сортів, чи складатися виключно із знаків чи зазначень, які вказують на вид, групу стиглості, якість, призначення, цінність, походження або технологію вирощування;

· вводити в оману або давати хибне уявлення щодо характеристик, цінності, географічного походження сорту, а також про автора сорту чи іншу заінтересовану особу;

· бути тотожною чи настільки подібною, що її можна сплутати, щодо назви сорту, права на який набуті в Україні чи іншій державі-учасниці.

Сорт повинен пропонуватися в Україні та в іншій державі-учасниці під однією і тією ж назвою.

З метою набуття права інтелектуальної власності на сорт особа, яка має на це право, подає заявку до Установи. Заявка сорту складається українською мовою, вона повинна стосуватися тільки одного сорту.

Заявка повинна містити:

· заяву про занесення сорту до Реєстру сортів і видачу патенту на сорт або заяву про занесення сорту до Реєстру сортів;

· ім'я (назву) та адресу місця проживання (місцезнаходження) заявника;

· ім'я та адресу місця проживання автора (авторів);

· зазначення ботанічного таксона (українською та латинською мовами);

· запропоновану назву сорту;

· опис сорту;

· зазначення показників для визначення придатності сорту для поширення в Україні (у разі необхідності);

· відомості про походження сорту;

· відомості про інші заявки щодо цього сорту;

· відомості про здійснене комерційне використання;

· доказ сплати збору за подання заявки;

· інші визначені Установою відомості, необхідні для набуття прав на сорт.

Опис сорту повинен розкривати ознаки сорту та його властивості з повнотою, необхідною для визначення сорту.

До заявки додаються зразки посадкового матеріалу. За подання заявки сплачується збір.

Експертиза заявки має статус державної науково-технічної експертизи і проводиться з метою встановлення відповідності заявки і сорту вимогам Закону та підготовки обгрунтованих експертних висновків і рішень за заявкою. Експертизу заявки проводять визначені Установою експертні заклади відповідно до Закону та встановлених на його основі правил. Вона складається з формальної експертизи (експертизи за формальними ознаками) та кваліфікаційної (основної) експертизи.

Формальну експертизу заявки проводять з метою визначення відповідності формальних ознак заявки встановленим вимогам. У разі відповідності формальних ознак заявки встановленим вимогам заявнику надсилають експертний висновок про позитивні результати формальної експертизи і про можливість проведення квалісрікаційної експертизи. Одночасно в офіційному виданні публікують відомості про заявку, а компетентний орган кожної держави-учасниці Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин інформують про запропоновану заявником назву сорту.

Після опублікування відомостей про заявку, будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку.

У разі невідповідності формальних ознак заявки встановленим вимогам, заявнику надсилають відповідний експертний висновок. Заявник зобов'язаний усунути зазначену невідповідність протягом двох місяців від дати одержання ним експертного висновку. Цей строк може бути продовжено на шість місяців за умови сплати відповідного збору. В противному разі заявнику надсилають рішення про відмову в державній реєстрації прав на сорт. Строк, пропущений з поважних причин, поновлюють за умови подання заявником клопотання протягом дванадцяти місяців від дати його закінчення та сплати відповідного збору.

Кваліфікаційна експертиза передбачає проведення комплексу досліджень, необхідних для підготовки експертного висновку за заявкою та прийняття рішення щодо державної реєстрації сорту і прав на нього. Кваліфікаційну експертизу проводять за клопотанням заявника про її проведення і за умови сплати ним відповідного збору. Заявник може подати зазначене клопотання не пізніше трьох років від дати подання заявки. Якщо це клопотання не надійде до Установи у встановлений строк, заявка вважається відкликаною.

Під час проведення кваліфікаційної експертизи:

· визначають, чи відноситься об'єкт, описаний у заявці, та доданий до неї посадковий матеріал до сортів рослин;

· проводять експертизу запропонованої назви сорту;

· визначають новизну сорту та відповідність сорту критеріям вирізняльності, однорідності та стабільності;

· розглядають у порядку, визначеному Законом, можливі заперечення третіх осіб проти надання прав на сорт.

За результатами кваліфікаційної експертизи формулюють обгрунтований експертний висновок за заявкою і приймають рішення про державну реєстрацію сорту і видачу патенту або рішення про відмову в реєстрації сорту і видачі патенту.

Під час проведення кваліфікаційної експертизи Установа та її експертний орган мають право просити заявника надати додаткові матеріали, інформацію, документи, зразки тощо, необхідні для проведення експертизи. Що стосується заявника, то він має право протягом місяця від дати одержання ним запиту отримати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Експертний орган надає ці копії протягом місяця від дати одержання ним запиту заявника безоплатно.

Заявник зобов'язаний надати затребувані Установою чи її експертним органом матеріали, інформацію, тощо протягом двох місяців від дати одержання ним запиту або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Цей строк може бути продовжено на дванадцять місяців за умови сплати відповідного збору. У противному разі заявку вважають відкликаною, про що заявнику надсилають повідомлення. Строк, пропущений з поважних причин, можна поновити за умови подання заявником клопотання протягом дванадцяти місяців від дати його закінчення та сплати відповідного збору.

Заявник має право оскаржити в судовому порядку будь-яке рішення Установи щодо заявки.

Державну реєстрацію сорту здійснюють на підставі винесеного рішення про державну реєстрацію шляхом внесення до Реєстру сортів відомостей, встановлених Законом і Положенням про Реєстр сортів, і за умови сплати відповідного збору.

Державну реєстрацію прав на сорт здійснюють на підставі винесеного рішення про державну реєстрацію шляхом внесення до Реєстру патентів відомостей, встановлених цим Законом і Положенням про Реєстр патентів, і за умови сплати державного мита .

Внесені до Реєстру сортів та Реєстру патентів відомості публікують в періодичному офіційному виданні Установи. Установою щодо сортів рослин є урядовий орган державного управління, що діє у складі центрального органу вищої виконавчої власті з питань сільського господарства і продовольства.

У місячний строк від дати державної реєстрації прав на сорт та відповідно до вимог, зазначених у заявці, центральним органом виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства авторові (авторам) видають свідоцтво про авторство на сорт, а заявникові видають патент.

Якщо у заявці було виражене прохання тільки реєстрації сорту, то у місячний строк від дати занесення відомостей про сорт до Реєстру сортів авторові (авторам) видають свідоцтво про авторство на сорт.

Якщо авторів сорту є більше, ніж один, то свідоцтво про авторство на сорт видають кожному автору.

Якщо майнове право на сорт мають кілька осіб, то патент на сорт рослин видають особі, яка зазначена у заявці першою, якщо договором між заявниками не передбачено інше.

Патенти на сорти, що не підлягають державному випробуванню, видають під відповідальність заявників за відповідність сорту критеріям, визначеним Законом. У таких патентах відзначають, що вони мають деклараційний характер.

3.2. Набуття прав інтелектуальної власності на комерційні позначення

3.2.1. Умови придатності торговельної марки для набуття права інтелектуальної власності на неї

Стаття 492 Цивільного кодексу України дає визначення поняттю торговельної марки: "Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів".

Тобто, торговельна марка придатна для набуття права інтелектуальної власності на неї лише за умови, якщо вона може здійснювати функцію вирізнення товарів та послуг одного виробника від таких же товарів та послуг інших виробників. Саме вирізняльна (дистинктивна) функція торговельної марки і є для неї головною. До того ж торговельна марка не повинна вводити в оману споживачів щодо виробника товару (особи, що надає послуги), характеру, якості або іншої властивості товару (послуги) або їх географічного походження.

З урахуванням статті 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою можуть бути позначення:

· словесні (у вигляді слів або сполучень літер);

· зображувальні (у вигляді графічних композицій будь-яких форм на площині);

· об'ємні (у вигляді фігур або їх композицій у трьох вимірах);

· комбіновані (комбінації вищезазначених позначень).

Такі позначення можуть бути виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Торговельною маркою можуть бути також звукові, світлові, голографічні позначення, колір, поєднання кольорів та інші позначення, що забезпечують виконання основної функції торговельної марки, інформація про які технічно може бути внесена до відповідного державного реєстру та оприлюднена.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчують свідоцтвом. Необхідно зазначити, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому Законом порядку добре відомою в Україні, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Відповідно до статті 493 Цивільного кодексу України суб'єктом права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та/або юридичним особам.

Правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на яку не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені Законом.

Так, не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують:

· державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);

· офіційні назви держав;

· емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;

· офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;

· нагороди та інші відзнаки.

Такі позначення можуть бути включені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом щодо назви держави є колегіальний орган, утворений Установою.

Згідно із Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які:

· звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;

· складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

· складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;

· є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

· складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;

· відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.

Вказані позначення можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні.

Не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

· торговельними марками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

· торговельними марками інших осіб, якщо вони охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності;

· комерційними (фірмовими) найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;

· кваліфікованими зазначеннями походження товарів (географічними зазначеннями) (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями;

· знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

Законом також передбачено, що не реєструються як торговельні марки позначення, які відтворюють:

· промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

· назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;

· прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

3.2.2. Порядок оформлення прав інтелектуальної власності на торговельну марку

Відповідно до пункту 1 статті 6 Паризької конвенції умови подачі заявки і реєстрації визначаються в кожній країні Союзу її національним законодавством.

Порядок оформлення права інтелектуальної власності на торговельну марку в Україні встановлено Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів в послуг" (далі - Закон) та правилами, встановленими на його основі.

Особа, яка бажає одержати право інтелектуальної власності на торговельну марку, має подати заявку. Заявка - це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва. Заявка повинна стосуватися однієї торговельної марки, її складають українською мовою за формою, передбаченою відповідним нормативним актом.

Заявка повинна містити:

· заяву про реєстрацію торговельної марки (у заяві про реєстрацію необхідно вказати заявника (заявників) та його (їх) адресу);

· зображення, що заявляється;

· перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати торговельну марку, згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг (далі - МКТП),

· документи, що додаються до заяви.

До заявки про реєстрацію торговельної марки додають наступні документи:

· копія платіжного доручення на перерахування збору з відміткою установи банку або квитанція установленої форми. Сума збору і вимоги до документа про сплату збору визначені відповідною Постановою Кабінету Міністрів України;

· довіреність на представлення інтересів заявника, якщо заявка подана через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного);

· документи щодо пріоритету;

· комплект зображень позначень, які заявляєть як торговельну марку.

Експертиза заявки передбачає проведення формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) заявки.

Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображають в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення надсилають заявнику.

На підставі рішення про реєстрацію знака та за наявності документів про сплату державного мита за видачу свідоцтва здійснюють публікацію в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію знака.

Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про реєстрацію знака документи про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, публікацію не проводять, а заявка вважається відкликаною.

Строк надходження цих документів подовжують, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюють, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Установа здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються Установою.

Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначена Установою та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про свідоцтво.

Видачу свідоцтва здійснює Установа у місячний термін після державної реєстрації знака. Свідоцтво видають особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видають одне свідоцтво. Форма свідоцтва і зміст зазначених у ньому відомостей визначені Установою.

Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи.

3.2.3. Умови придатності географічного зазначення для набуття права інтелектуальної власності на нього

Згідно із статтею 501 Цивільного кодексу право інтелектуальної власності на географічне зазначення виникає з дати державної реєстрації цього права, якщо інше не встановлено законом. Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару (послуги) і межами географічного місця його (її) походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення.

Правову охорону простого зазначення походження товару надають на підставі його використання. Правова охорона простого зазначення походження товару полягає у недопущенні використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводять споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

Умови надання правової охорони назви місця походження товару та географічного зазначення походження товару встановлені статтею 7 Закону. Відповідно до неї правову охорону надають кваліфікованому зазначенню походження товару, що вказує на конкретне географічне місце, з якого походить товар, і на яке не поширюються встановлені Законом підстави для відмови в наданні правової охорони.

Правова охорона надають назві місця походження товару, щодо якої виконуються такі умови:

· вона є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;

· її використовують як назву даного товару чи як складову частину цієї назви;

· у вказаному цією назвою географічному місці об'єктивно існують характерні природні умови чи поєднання характерних природних умов і людського фактора, що надають товару особливих властивостей порівняно з однорідними товарами з інших географічних місць;

· позначуваний цією назвою товар має відповідні властивості, що виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи поєднанням цих умов з характерним для даного географічного місця людським фактором;

· виробництво (видобування) і переробку позначуваного цією назвою товару здійснюють в межах зазначеного географічного місця.

Правову охорону надають географічному зазначенню походження товару, щодо якого виконуються такі умови:

· воно є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;

· його викоримстовують як назву даного товару чи як складову частину цієї назви;

· у вказаному цією назвою географічному місці наявні характерні умови та/або людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;

· позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та/або людським фактором;

· хоча б основну складову позначуваного цією назвою товару виробляють та/або переробляють в межах зазначеного географічного місця.

Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням походження товару, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при використанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів.

Правову охорону надають омонімічним зазначенням походження товару за умови забезпечення запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного місця походження товару або його меж.

Закон не надає правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару, що:

· не відповідає умовам, передбаченим статтею 7 Закону;

· суперечить публічному порядку, принципам гуманності та моралі;

· є видовою назвою товару;

· правильно вказує на географічне місце виготовлення товару, але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що товар виготовлено в іншому географічному місці;

· є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару.

Законом правову охорону не надають кваліфікованому зазначенню походження товару, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо:

· Україна не має відповідної угоди з іноземною державою про взаємну охорону цього виду зазначень походження товару;

· це зазначення не охороняється у відповідній іноземній державі.

Не може бути підставою для відмови в наданні правової охорони заявленій назві місця походження чи заявленому географічному зазначенню походження товару зареєстрований в Україні знак для товарів і послуг, що складається тільки з цього позначення або містить у собі заявлене позначення як елемент (стаття 8 Закону).

3.2.4. Порядок оформлення прав інтелектуальної власності на географічні зазначення

Відповідно до статті 502 Цивільного кодексу України суб'єктами права інтелектуальної власності на географічне зазначення є виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені законом.

У той же час, у частині 1 статті 9 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" (далі - Закон) встановлено, що право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару мають:

· особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем;

· асоціації споживачів;

· установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

Право на використання зареєстрованої назви місця походження товару або зареєстрованого географічного зазначення походження товару мають, за умови реєстрації цього права, виробники, які в географічному місці, зазначеному в Реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до Реєстру.

Як і для інших об'єктів права інтелектуальної власності, права на які виникають на підставі державної реєстрації, особа, яка має право зареєструвати зазначення походження товару, подає заявку. Заявку на реєстрацію зазначення походження товару подають особи, які мають право на реєстрацію згідно із частиною першою статті 9 Закону.

Заявку на реєстрацію права на використання вже зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару подають особи, які мають право на таке використання згідно з частиною другою статті 9 Закону.

Якщо заявку на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару подають особи, що виробляють товар, для якого заявляють зазначення, заявку вважають одночасно і заявкою на реєстрацію права на використання цього зазначення.

Заявка повинна стосуватися лише одного зазначення походження товару. За дорученням заявника заявка може бути подана через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу. Заявку складають українською мовою, вона повинна містити:

· заяву про реєстрацію назви місця походження товару чи географічного зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару з відомостями про заявника та його адресу;

· заявлену назву місця походження товару або заявлене географічне зазначення походження товару;

· назву товару, для якого заявник просить зареєструвати вказане зазначення походження товару та/або право на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару;

· назву та межі географічного місця, де виробляють товар і з яким пов'язують особливі властивості, певні якості, репутацію або інші характеристики товару;

· опис особливих властивостей товару, певних якостей, репутації або інших характеристик товару;

· дані щодо використання заявленого кваліфікованого зазначення походження товару на етикетці та при маркуванні товару;

· дані про взаємозв'язок особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик товару з природними умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця.

До заявки додають такі документи :

· документ, який підтверджує, що заявник виробляє товар, для якого просить зареєструвати назву місця його походження чи географічне зазначення походження товару та/або право на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару;

· висновок спеціально уповноваженого органу про те, що особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару, зазначені в заявці, об'єктивно зумовлені чи пов'язані з природними умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця виготовлення товару;

· висновок спеціально уповноваженого органу щодо меж географічного місця, з яким пов'язані особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару.

Іноземні заявники разом із заявкою замість зазначених документів подають документи, які підтверджують:

· правову охорону заявленого кваліфікованого зазначення походження товару у відповідній іноземній державі;

· право іноземного заявника на використання відповідного кваліфікованого зазначення походження товару.

Ці документи можуть бути подані іноземною мовою, а переклад їх українською повинен надійти не пізніше трьох місяців від дати подання заявки.

Датою подання заявки є дата одержання заяви про реєстрацію зазначення походження тa/або права на використання вже зареєстрованого зазначення походження товару. За подання заявки сплачується збір. Якщо збір не сплачено протягом двох місяців від дати подання заявки, заявку вважають не поданою.

Експертизу заявки проводить заклад експертизи відповідно до Закону та правил, встановлених на його основі. Як і при експертизі інших об'єктів інтелектуальної власності, заявник має право особисто або через свого представника брати участь у встановленому порядку в розгляді питань, що виникають під час проведення експертизи.

За ініціативою заявника до заявки можуть бути внесені виправлення очевидних помилок і уточнення опису основних характеристик товару або меж географічного місця походження товару.

Експертиза заявки на реєстрацію зазначення походження товару та/або права на використання вже зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару встановлює відповідність наведених у заявці даних умовам надання правової охорони, перевіряє підстави для відмови та встановлює чи має право на реєстрацію зазначення походження товару особа, яка подала заявку.

У ході експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару здійснюють перевірку цього зазначення стосовно видових назв, внесених до Переліку видових назв товарів. Перелік видових назв товарів формують на підставі Положення про Перелік видових назв товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Видовою назвою товару є застосовувана в назві товару назва географічного місця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся та яка згодом стала загальновживаною в Україні як позначення (назва) певного виду товару безвідносно до конкретного місця його походження. Якщо заявлена на реєстрацію назва місця походження товару або заявлене на реєстрацію географічне зазначення походження товару зазначено у Переліку видових назв товарів, то заявнику надсилають рішення про відмову в реєстрації.

Під час проведення експертизи заклад експертизи має право зажадати від заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе. Додаткові матеріали на запит експертизи мають бути надані протягом трьох місяців від дати отримання запиту. Протягом зазначеного строку заявник може подати заяву про продовження строку для відповіді або поновлення пропущеного з поважних причин строку відповіді на запит. За подання заяви про продовження строку та за поновлення пропущеного строку сплачують збір. Якщо заявник порушив встановлений строк або залишив запит без відповіді, заявку вважають відкликаною.

Якщо за результатами експертизи визначено, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони назви місця походження товару чи географічного зазначення походження товару або заявнику не може бути надано право на використання раніше зареєстрованої назви місця походження товару чи раніше зареєстрованого географічного зазначення походження товару, то Установа приймає рішення про відмову в реєстрації. Рішення про відмову в реєстрації надсилають заявникові.

У разі, якщо за результатами експертизи визначено, що заявка відповідає вимогам, передбаченим статтями 7, 8 і 9 Закону, відомості про заявку публікують в офіційному бюлетені Установи. Після опублікування офіційних відомостей про заявку на реєстрацію зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару будь-яка особа має право ознайомитися в установленому порядку з матеріалами заявки та протягом шести місяців від дати опублікування офіційних відомостей про заявку подати заперечення проти реєстрації заявленої назви місця походження товару або заявленого географічного зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару.

Копія поданого заперечення та відомості про особу, яка подала це заперечення, надсилають заявнику. Заявник протягом двох місяців від дати одержання копії заперечення повинен надіслати обгрунтовану відповідь на заперечення або подати заяву про продовження встановленого строку для відповіді. Якщо у встановлений строк відповідь заявника на заперечення до Установи не надійшла, заперечення розглядають у встановленому порядку на підставі наявних матеріалів. Заявник та особа, яка подала заперечення, мають право брати участь у його розгляді. Про результати розгляду заперечення надсилають повідомлення особі, яка подала це заперечення.

У разі відсутності заперечень або визнання їх необгрунтованими Установа приймає рішення про реєстрацію зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого зазначення походження товару та повідомляє про це заявника. Якщо розглянуті заперечення визнано слушними, Установа приймає рішення про відмову в реєстрації, про що повідомляє заявника. Рішення про відмову в реєстрації публікують в офіційному бюлетені.

Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами, зазначеними в запиті закладу експертизи або рішенні Установи. Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дня реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання кваліфікованого зазначення походження товару.

Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи.

На підставі прийнятого рішення про реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару здійснюють державну реєстрацію.

До Реєстру вносяться такі відомості:

· заявлене зазначення походження товару;

· кваліфікація зазначення: назва місця походження товару або географічне зазначення походження товару;

· назва товару, опис його особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик;

· дата прийняття рішення про реєстрацію назви місця походження товару або географічного зазначення походження товару;

· відомості про осіб, яким надано право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, і дата прийняття рішення про надання цього права.

Свідоцтво про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару видають протягом місяця від дати реєстрації зазначення або від дати внесення до Реєстру відомостей щодо осіб, яким надано право на використання раніше зареєстрованого цього кваліфікованого зазначення походження товару за умови сплати державного мита в розмірі та порядку, визначених законодавством.

Свідоцтво, що посвідчує реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару, діє протягом 10 років від дати подання заявки.

Строк дії свідоцтва продовжують на наступні 10 років на підставі заяви, поданої власником свідоцтва, протягом останнього року дії свідоцтва, за умови надання підтвердження спеціально уповноваженого органу, що власник свідоцтва виробляє товар у географічному місці, зазначеному в Реєстрі, а характеристики товару відповідають характеристикам, занесеним до Реєстру. За продовження строку дії свідоцтва сплачують збір. Заява власника свідоцтва щодо продовження строку його дії може бути подана протягом шести місяців після закінчення строку дії свідоцтва, за умови сплати за цей строк збору, збільшеного на 50 відсотків. Дію свідоцтва припиняють достроково за умов, передбачених Законом.

Заявка на реєстрацію в іноземній державі кваліфікованого зазначення походження товару, пов'язаного з географічним місцем на території України, може бути подана тільки після його реєстрації в Україні.

Статтею 19 Закону встановлено, що правову охорону кваліфікованого зазначення походження товару визнають недійсною на підставі визнання недійсною реєстрації цього зазначення. Правову охорону кваліфікованого зазначення походження товару припиняють на підставі припинення дії реєстрації цього зазначення.

Відповідно до статей 20 та 21 Закону реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару може бути визнана судом недійсною у разі його невідповідності умовам надання правової охорони, передбаченим статтею 7 Закону. Визнані недійсними реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару або права на використання цього зазначення вважають такими, що не набрали чинності.

Реєстрація права на використання кваліфікованого зазначення походження товару та свідоцтво, що посвідчує право на використання кваліфікованого зазначення походження товару, можуть бути визнані судом недійсними, якщо реєстрація була здійснена з порушенням вимог, передбачених статтями 7, 8 і 9 Закону.

Визнання недійсними реєстрації права на використання кваліфікованого зазначення походження товару та свідоцтва, що посвідчує це право, вважають такими, що не набрали чинності.

Дія реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару може бути припинена судом у разі втрати характерних для даного географічного місця умов і можливостей виготовлення товару, описаного в Реєстрі, а також визнання цього зазначення видовою назвою товару.

Дію реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, припиняють також у зв'язку з припиненням правової охорони цього зазначення в країні походження.

Право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару може бути припинено:

а) за рішенням суду у зв'язку з втратою товаром особливих властивостей або інших характеристик, описаних у Реєстрі, віддати, встановленої судом;

б) у разі ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, що є власником свідоцтва;

в) у разі подання власником свідоцтва заяви до Установи про відмову від права на використання цього зазначення (право припиняється з дня офіційної публікації відомостей про це);

г) у разі несплати збору за продовження строку дії свідоцтва (право припиняють з першого дня дії наступного строку, за який збір не сплачено).

Згідно зі статтею 22 Закону визнання реєстрації та відповідного свідоцтва недійсними проводять у судовому порядку.

Будь-яка особа має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсними реєстрації та свідоцтва або про припинення їх дії, про уточнення описаних у Реєстрі характеристик товару чи уточнення відповідності кваліфікованого зазначення походження товару його географічному місцю, а також про визнання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару видовою назвою.

На підставі рішення суду Установа вносить відповідні зміни до Реєстру чи Переліку видових назв товарів, про що публікують в офіційному бюлетені Установи.